Чого Анальгін? Інструкція по застосуванню, ціна, відгуки і аналоги

Анальгін – синтетичне знеболювальне лікарський засіб, яке належить до групи ненаркотичних анальгетиків.

Діючою речовиною препарату є метамізол натрію. Препарат має виражену знеболюючу дію, а також виявляє протизапальний та жарознижувальний ефект.

Клініко-фармакологічна група

Анальгетик-антипіретик. Є похідним піразолону. Чинить аналгетичну, жарознижувальну та протизапальну дію, механізм якої пов’язаний з пригніченням синтезу простагландинів.

Загрузка...

Умови відпустки з аптек

Таблетки відпускаються без рецепта. Для придбання супозиторіїв і ін’єкційного розчину необхідний рецепт.

Форма випуску та склад

Популярна форма випуску Анальгіну – таблетки, драже або капсул. Проте нітрохи не рідше зустрічається лікувальний препарат в ампулах або як складова розчину для ін’єкцій. Варто знати, що свічки для ректального використання під назвою Спаздолзин теж є похідним Анальгіну.

Всі лікарські різновиди препарату відрізняються один від одного тільки за змістом метамізолу. Наприклад:

  • Стандартна дозування активних компонентів таблеток становить 500 мг на 1 шт.
  • Анальгін в ампулах містить 250/500 мг речовини на 1 або 2 мл
  • Свічки Спаздолзин для дорослих містять 650 мг речовини, а дитячий варіант – 200 мг.

Фармакологічний ефект

Діючою речовиною Анальгіну є метамізол натрію, хімічна сполука з групи пиразолонов, нестероїдний протизапальний засіб (НПЗЗ).

Анальгін починає діяти через 20-30 хвилин після прийому всередину, досягаючи піку через 1-2 години. Легко всмоктується в шлунково-кишковому тракті, добре розчиняється практично у всіх медичних розчинах, що робить його зручним для застосування як всередину, так і парентерально.

Від чого допомагає Анальгін?

Із-за особливостей хімічного складу Анальгін може знеболювати, знімати лихоманку, але має слабку протизапальну дію. За рахунок цього ліки часто використовується для усунення активності больових синдромів, зниження температури тіла, але ніколи для лікування запального процесу.

Узагальнивши все вищесказане, можна сміливо стверджувати, що Анальгін допомагає при наявності:

  • опіків середнього ступеня, післяопераційних розрізів, травм;
  • інфекційно-запальних процесів в області дихальних шляхів (пневмонії, ГРВІ, грипі, отиті та інших захворюваннях);
  • помірної або слабкої інтенсивності больового синдрому (мігрені, головних або зубних болях, циститі, міозиті, радикуліті, міжреберної невралгії, жовчних або кишкових коліках);
  • при порушенні функціонального перебігу менструацій і дисменореї;
  • при появі ускладнень після переливання крові.
Дивіться також:  Тенотен дитячий: інструкція із застосування, відгуки батьків 2018

Протипоказання

Протипоказаннями для використання Анальгіну при лікуванні є індивідуальна чутливість до метамізолу натрію та підвищена чутливість до бутадіону і трибузону, захворювання крові та порушення кровотворення (нейтропенія, лейкопенія, агранулоцитоз), бронхіальна астма, «аспіринова астма», бронхіальні спазми, порушення функцій нирок або печінки, спадкова гемолітична анемія, тривале зловживання етанолом.

Препарат протипоказаний при вагітності. Анальгін особливо небезпечний в першому триместрі і в останні шість тижнів терміну. При лікуванні з використанням препарату слід також припиняти грудне вигодовування. Дітям Анальгін необхідно давати з особливою обережністю, точно дотримуючись рекомендації лікаря і призначену дозу.

Застосування при вагітності та лактації

З обережністю застосовують при вагітності, особливо в I триместрі та в останні 6 тижнів.

Інструкція по застосуванню Анальгін

В інструкції по застосуванню зазначено, що Анальгін усередину або ректально дорослим призначають по 250-500 мг 2-3 рази/добу. Максимальна разова доза — 1 г, добова — 3 р. Разові дози для дітей у віці 2-3 років становлять 50-100 мг; 4-5 років — 100-200 мг; 6-7 років — 200 мг; 8-14 років — 250-300 мг; кратність прийому — 2-3 рази/добу.

В/м або в/в повільно дорослим — 250-500 мг 2-3 рази/добу. Максимальна разова доза — 1 г, добова — 2 р. В дітей парентерально застосовують у дозі 50-100 мг на 10 кг маси тіла

Побічні ефекти

При використанні показань і підборі дозування у відповідності з інструкцією по застосуванню Анальгін добре переноситься пацієнтами, як дорослими, так і дітьми, та рідко спричиняє небажані ефекти.

Також інструкція щодо застосування Анальгіну вказує на можливість виникнення алергічних реакцій при індивідуальній непереносимості препарату, більшою мірою це відноситься до лікарського засобу, що вводиться парентеральним способом (внутрішньовенно).

Передозування

Симптоми передозування Анальгіном проявляються у вигляді:

  • шуму у вухах;
  • слабкості;
  • блювоти;
  • порушення свідомості;
  • марення;
  • вираженої гіпотензії;
  • гіпотермії;
  • задишки;
  • серцебиття;
  • нудоти;
  • сонливості;
  • судомного синдрому.

Не виключена ймовірність розвитку геморагічного синдрому гострого агранулоцитозу, печінкової і гострої ниркової недостатності.

Смертельна доза в таблетках — від 15 до 20 грам.

Лікування: промивання шлунка (процедуру проводять за допомогою зонда), індукція блювоти, застосування сольових проносних і ентеросорбентів, олужнення сечі, проведення форсованого діурезу. В подальшому терапія симптоматична, спрямована на регулювання і підтримання порушених функцій життєво важливих органів.

Дивіться також:  Галидор: інструкція по застосуванню, ціна, відгуки і аналоги

Особливі вказівки

Під час лікування Анальгіном важливо брати до уваги деякі моменти:

  • не можна приймати анальгін для купірування гострого болю в животі до виявлення причин, що викликають біль і діагностування патології;
  • під час лікування потрібен контроль складу периферичної крові (лейкоцитарної формули), щоб попередити пригнічення кровотворення;
  • під час лікування можливе фарбування сечі в червоний колір, що пов’язано з виведенням метаболітів (не має діагностичного значення);
  • не можна приймати Анальгін в період грудного вигодовування;
  • прийом Анальгіну не впливає на швидкість рухових і психічних реакцій, здатність до водіння і управління складними механізмами;
  • для літніх пацієнтів, а також пацієнтів з порушеннями роботи нирок (при гломерулонефриті, пієлонефриті) терапевтичні дози мають бути знижені, оскільки можливо уповільнення виведення препарату з організму;
  • при призначенні Анальгіну пацієнтам з гострим серцево-судинним захворюванням необхідний суворий контроль серцевого ритму та артеріального тиску, частоти дихання;
  • з обережністю застосовувати у пацієнтів з алкогольною залежністю;
  • з обережністю призначати хворим, схильним до алергії (ризик розвитку анафілактичного шоку на препарат зростає у пацієнтів з бронхіальну астму, хронічну кропив’янку, з непереносимістю барвників і алкоголю);
  • лікарський засіб не рекомендується застосовувати тривало з-за його миелотоксичного дії.

Лікарська взаємодія

  • Одночасне застосування Анальгіну з барбітуратами, Фенілбутазоном і препаратами, що стимулюють активність печінки, призводить до значного зниження лікувального ефекту Анальгіну.
  • Одночасне застосування Анальгіну з заспокійливими лікарськими засобами та транквілізаторами призводить до посилення лікувального ефекту Анальгіну, пов’язаного з пригніченням больового синдрому.
  • Одночасне застосування Анальгіну з антидепресантами трициклічного ряду, ненаркотичними знеболюючими препаратами, Алопуринолом і протизаплідними засобами, призводить до посилення токсичності Анальгіну.
  • Одночасне застосування Анальгіну з препаратами, що знижують здатність крові до згортання, препаратами, що містять у своєму склади гормони надниркових залоз, протизаплідними засобами гормональної природи, Індометацином, препаратами, в чий склад входить етиловий спирт або алкогольними напоями, призводить до посилення дії останніх.

Для кого Анальгін особливо небезпечний?

Вірогідність розвитку тяжких реакцій гіперчутливості вище у пацієнтів з такими патологіями:

  • гіперчутливість до НПЗЗ (астматична або алергічна реакція);
  • бронхіальна астма;
  • непереносимість етанолу;
  • непереносимість бензоатов (поширених консервантів).
Дивіться також:  Клімакс у чоловіків: вік настання, симптоми і лікування

Анальгетик з обережністю дають постраждалим при множинних травматичних пошкодженнях тканин. Пильний контроль за гемодинамічними характеристиками потрібен, якщо у пацієнта діагностовано гострі патології серця і судин (зокрема – інфаркт міокарда) або артеріальна гіпотензія. Високий ризик ускладнень лікарської терапії даним препаратом у людей, які страждають на зневоднення.

Важливо: якщо діагностовано «гострий живіт», метамізол натрію, як і інші анальгетики не можна давати щоб уникнути «змазування» симптоматики.

Не існує даних про ймовірності формування вад розвитку плода під дію Анальгіну. У зв’язку з недоліком інформації, жінкам, які готуються стати матерями, настійно рекомендується утриматися від використання препарату на ранніх і пізніх термінах. Оскільки метамізол натрію частково блокує вироблення простагландинів, допускається ймовірність передчасного закриття артеріального протоку у майбутньої дитини.

Продукти обміну Анальгіну здатні проникати в материнське молоко, тому ці ліки не слід пити жінкам в період лактації. В крайньому випадку, погодувати малюка можна не раніше, ніж через 2 доби після прийому.

Відгуки

Анальгін — це перевірена часом універсальне, сильнодіючі і дуже доступне знеболюючий засіб, яке добре допомагає від голови, від болів, що виникають при місячних, ревматизмі, невралгії та артралгії.

Відгуки про препарат досить суперечливі: з одного боку метамізол натрію працює надійно, і ефективний навіть при сильному болю, з іншого — має велику кількість протипоказань та побічних ефектів (з-за чого заборонений до застосування в більшості розвинених країн).

Більшість людей сходяться на думці — дорослим приймати Анальгін можна, але не зловживаючи їм, для дітей (особливо маленьких) краще вибрати більш безпечний аналог.

Аналоги

До аналогічних за діючою речовиною препаратів належать: Анальгін Ультра, Анальгін УБФ, Анальгін Хінін, Анальгін Русфар, Анальгін Буфус, Оптальгин.

Перед використанням аналогів проконсультуйтеся з лікарем.

Умови зберігання та термін придатності

Розчин і Анальгін таблетки повинні зберігатися при температурі 15-25°C, свічки — при температурі не більше 15°C.

Термін придатності таблеток — п’ять років, розчину і супозиторіїв — три роки.