Венлаксор по своїй структурі до якої-небудь існуючої групи антидепресантів не відноситься.
Антидепресивний терапевтичний ефект і механізм впливу на організм і обумовлений його здатністю до посилення передачі нервового імпульсу. І саме активна речовина, і його метаболіт ОДВ є інгібіторами зворотного захоплення серотоніну і норадреналіну і слабкими інгібіторів захоплення дофаміну.
Клініко-фармакологічна група
Антидепресант.
Умови відпустки з аптек
Відпускається за рецептом лікаря.
Форма випуску та склад
Таблетки по 37,5 і 75 мг плоскоциліндричної форми, світло-рожевого кольору в блістері №10 у картонній пачці по 3 блістери.
- Основна діюча речовина – венлафаксину гідрохлорид.
- Допоміжні компоненти: гідрофосфат безводний кальцію, безводна лактоза, натрію карбоксиметилкрахмал, стеарат магнію, діоксид кремнію колоїдний безводний, барвник заліза оксид заліза червоний.
Фармакологічний ефект
Венлаксор (венлафаксин) відноситься до препаратів групи антидепресантів, похідних фенілетиламіну, має також противотревожным дією. За хімічною структурою та фармакологічними властивостями відрізняється від інших відомих антидепресантів — трициклічних і тетрациклических, а також від використовуваних у медичній практиці анксіолітичних засобів.
У дослідженнях in vitro з’ясовано, що венлафаксину притаманне незначне спорідненість з М-холінорецепторами, Hi-гистаминорецепторам і альфа — 1-адренорецепторами. Препарат придатний для тривалої терапії.
Показання до застосування
Від чого допомагає Венлаксор? Це різні форми депресії, у тому числі пов’язані з тривогою. Специфічні форми тривоги, в тому числі що вимагають тривалого лікування. Соціальні фобії і генералізована тривога, в тому числі вимагає тривалого лікування.
Напади паніки з або без агорафобії, в тому числі, які потребують тривалого лікування. Для профілактики рецидивів нападів або нових епізодів депресії.
Протипоказання
Абсолютні протипоказання:
Хворим з нещодавно перенесеним інфарктом, стенокардією, збільшеними цифрами артеріального тиску, тахікардією, судомним синдромом в анамнезі, підвищений внутрішньоочний тиск, закритокутовій глаукомі, наявності зафіксованих маніакальних станів у минулому, схильності до кровотеч слизових оболонок, зниженою масою тіла, гіповолемії, гіпонатріємії, прийомі діуретиків одночасно з терапією Венлаксором, суїцидальні нахили, печінковою та нирковою недостатністю слід призначати терапію з особливою обережністю.
Інструкція по застосуванню
В інструкції по застосуванню зазначено, що Венлаксор приймається перорально двічі на день під час їжі.
Дозування для особливих груп пацієнтів:
Припинення прийому препарату
По закінченні прийому препарату Венлаксор рекомендується поступово знижувати дозу препарату, принаймні, протягом тижня і спостерігати за станом пацієнта для того, щоб звести до мінімуму ризик, пов’язаний з відміною препарату.
Період, необхідний для повного припинення прийому препарату, залежить від його дози, тривалості курсу лікування та індивідуальних особливостей пацієнта.
Побічні ефекти
Виникнення і вираженість побічних ефектів головним чином залежить від дозування препарату. У разі тривалого терапевтичного курсу частота більшої частини ефектів та їх тяжкість значно знижується. У переважній числі випадків не виникає необхідності у відміні терапії.
Інші побічні ефекти: часто спостерігається втрата маси тіла хворих, підвищене потовиділення (переважно вночі). Серед нечастих станів – збільшення маси, екхімози. Рідко виникає серотоніновий синдром (болі в області живота, діарея, нудота, блювання, гіпертермія, психомоторне збудження, тахікардія, ригідність м’язів, міоклонічні судоми, підвищене потовиділення, пригнічення свідомості), а також синдром неадекватної виділення АДГ. Після закінчення терапії можливе виникнення абстинентного синдрому. При цьому можлива поява таких симптомів: головний біль, запаморочення, астенічні стан, знижена працездатність, порушення сну, тривожність, гипомании, підвищена нервова збудливість, пригнічення свідомості у вигляді сплутаності, порушення шкірної чутливості, посилене потовиділення, пригнічення апетиту, диспепсичні розлади. Велика частина з перерахованих симптомів мають незначну вираженість і не вимагають специфічної терапії.
Алергічні реакції: спостерігаються нечасто. Серед них – анафілактичні стану, поліформна ексудативна еритема. Клінічні показники: відносяться до рідкісних побічних явищ при лікуванні Венлаксором. Головним чином це тромбоцитопенія, гіпонатріємія, подовження часу кровотечі. При тривалому курсі терапії з використанням високих доз препарату можливе виникнення гиперхолистеринемии.
Передозування
Про передозування препаратом свідчать наступні симптоми:
- судоми;
- зміна стану свідомості у вигляді сомнолентности;
- зміна електрокардіограми, такі як подовжений інтервал QT, блокада однієї або обох ніжок пучка Гіса, розширення QRS -комплексу;
- шлуночкова тахікардія, гіпотензія, брадикардияю
При лікуванні Венлаксором не рекомендується прийом алкоголю та інших психотропів, так як, при передозуванні препаратом і вживанні вищезазначених речовин, відомі випадки летального результату.
Допомога при передозуванні: прийом активованого вугілля для зменшення всмоктування активної речовини Венлаксора. Виклик блювотного рефлексу не рекомендується. Спеціальні антидоти не визначені. Пацієнту рекомендується звернутися до фахівця, який буде вести безперервне спостереження за диханням та іншими вітальними функціями організму. Активна речовина препарату і його метаболіти ОДВ не виводяться з організму при діалізі.
Особливі вказівки
Під час призначення та застосування Венлаксора важливо враховувати:
Період, необхідний для повного припинення прийому Венлаксора, встановлюється індивідуально для кожного пацієнта, виходячи з застосовуваних доз препарату, тривалість терапевтичного курсу та індивідуальних особливостей пацієнта.
Лікарська взаємодія
Відгуки
Відгуки про дію препарату при важких затяжних депресивних станах з явищами апатичності, ангедонії, туги, нав’язливих станах в більшості випадків позитивні. Пацієнти відзначають поліпшення настрою, поява апетиту, сил, відновлення сприйняття реальності.
Деякі пацієнти скаржаться на погану переносимість препарату і побічні дії. Для більш ретельного ознайомлення з ефективністю препарату слід почитати відгуки про Венлаксоре на форумах, там же є коментарі фахівців.
Аналоги
Аналоги препарату — Велаксин, Велафакс МВ, Венлафаксин, Ньювелонг, Венсуэрт, Дапфикс, Эфевелон, Эфевелон ретард.
Перед використанням аналогів проконсультуйтеся з лікарем.
Умови зберігання та термін придатності
Дивіться також:
- Мігрень: симптоми і лікування, як зняти біль при мігрені
- Як швидко заснути за 1 хвилину, якщо не хочеш спати: 5 кращих способів
- Форлакс: інструкція по застосуванню для дітей і дорослих
- Як лікувати тромбофлебіт глибоких вен нижніх кінцівок
- Тахікардія: симптоми, профілактика і лікування, прогноз
- Дифтерія: симптоми, лікування, фото, профілактика
- Аднексит: симптоми, причини, лікування, прогноз
- Опісторхоз: симптоми і схема лікування у дорослих
- Стенокардія: симптоми, лікування, перша допомога
- Пяткова шпора лікування в домашніх умовах, народні засоби
- Рефлюкс-езофагіт: симптоми і лікування, дієта
- Періодонтит, гострий і хронічний: фото, лікування, ускладнення