До Кабміну надійшла петиція про запровадження чотириденного робочого тижня в Україні. Автори посилаються на досвід Євросоюзу, де у Франції вже діє офіційний 35-годинний робочий тиждень.
Від Маркса до сучасності
Дискусія швидко вийшла за межі трудового законодавства. Вона торкнулася ширшого питання: якою має бути праця людини у XXI столітті. Ця розмова почалася ще в середині XIX століття. Карл Маркс тоді писав, що технічний прогрес змінить природу праці. У той час робочий день тривав 12–14 годин.
Машини, за Марксом, мали звільнити людей від виснажливої монотонної роботи. Скорочення робочого часу мало відкрити епоху творчості, освіти, науки й саморозвитку. Справжнім багатством суспільства мав стати не лише продукт, а й вільний час людини.
Понад півтора століття потому світ значною мірою реалізував цю частину прогнозу. Восьмигодинний робочий день став нормою в більшості розвинених економік. Тепер обговорюють наступний крок — перехід до чотириденного тижня.
Однак історія відреагувала на гіпотезу цікавіше. Людство стало освіченішим, університети відкрилися для багатьох, наука зробила стрибок, а технології докорінно змінили економіку. Водночас XX століття створило потужну індустрію розваг: кіно, телебачення, спорт, туризм, відеоігри, стримінги та соцмережі. Вони стали відповіддю на появу великого масиву вільного часу.
Середній користувач смартфона у світі — 36-річний азійський чоловік робітничої професії, який годинами грає та скролить стрічки. Розваги часто замінили амбіції. Тож питання не лише в кількості робочих днів, а й у тому, як люди використовують вільний час.
Продуктивність і виклики для України
XX століття вимірювало економіку тоннами сталі, вугілля та зерна, кількістю автомобілів і кіловат-годинами. Продуктивність легко піддавалася підрахунку. Економіка XXI століття створює інші продукти: програмне забезпечення, алгоритми, патенти, дизайн, консультації та наукові відкриття. Дедалі більше доданої вартості народжується у сфері послуг та креативній економіці.
Виникає нова проблема. Як виміряти продуктивність програміста, чиї кілька рядків коду заощадили мільйони? Як оцінити ефективність архітекторів, журналістів чи економістів, чиї головні продукти — ідеї? Індустріальна економіка вміла рахувати роботу м’язів. Економіка знань вимагає оцінювати продуктивність мислення.
Саме тому в законопроєктах дедалі частіше звучать терміни «вигорання», «когнітивне перевантаження» та «ментальна втома». Відповідь на питання про чотириденний тиждень переходить у сферу психології праці, когнітивних наук і медицини. Навіть якщо додатковий вихідний зменшує втому, невідомо, чи люди використають його для відновлення. Багато хто й поза роботою проводить час у смартфоні.
Історичний досвід показує: вільний час не завжди йде на освіту чи творчість. Він може заповнюватися нескінченним споживанням інформації та розваг. Скорочення робочого часу не гарантує зростання продуктивності чи покращення психологічного стану.
Український ринок праці стикається з гострим дефіцитом робочої сили. За даними Державної служби зайнятості, у низці секторів кількість вакансій уже перевищує кількість безробітних — у середньому дві вакансії на одного безробітного. Причини — війна, мобілізація, демографічні втрати та міграція.
У таких умовах ключовим завданням стає не скорочення робочого часу, а зростання продуктивності кожної відпрацьованої години. Чотириденний тиждень варто розглядати не як старт економічного розвитку, а як його можливий результат. Спочатку країна має навчитися створювати більше доданої вартості за кожну годину праці. Коли Україна досягне рівня найпродуктивніших економік світу, чотириденний тиждень стане природним етапом. Головні виклики для нас — підвищення продуктивності та подолання кадрової кризи.
